Географія. 9 клас

21.05

Тема уроку. Фінансова діяльність. Комп'ютерне програмування.
Завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника - параграфи 44 - 45.
2. Знати основні поняття теми.
3. Виконати тести за темою " Третинний сектор господарства" і надіслати мені на Вайбер до 26.05

«ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА»

1. Виокремте характерну рису підприємств сфери послуг:
А Орієнтація на висококваліфіковані кадри Б Тяжіють до споживача
В Переважно невеликі за розміром Г Усі екологічно небезпечні

2. Торговельний баланс це:
А різниця між експортом та імпортом Б ввезення товарів у країну з-за кордону
В вивезення товарів за кордон Г річний показник суми експорту до імпорту

3. Cистема установ, організацій та підприємств, що здійснюють освітню діяльність, спрямовану на задоволення різноманітних потреб населення в освітніх послугах і підготовку кваліфікованих працівників це:
А освітні послуги   Б наука В освіта  Г культура

4. Укажіть як називаються люди,  які  виконують замовлення на виконання роботи, отриманні через мережу «Інтернет».
А програмісти Б клінери В айтішники  Г фрілансери

5. Поясніть, що є міжнародною торгівлею:
А. співвідношення між імпортом двох країн. Б. співвідношення між товарами і послугами;
В. співвідношення між різними групами товарів; Г. співвідношення між експортом і імпортом

6. Головна країна-партнер України у зовнішній торгівлі
А Росія     Б Німеччина     В Китай    Г Туреччина
7. Укажіть вірне твердження щодо транспорту України:

а) найвищу собівартість перевезень має авіаційний транспорт;

б) основний недолік трубопровідного транспорту — залежність від погоди;

в) до великого каботажу належить перевезення між Одесою та Миколаєвим;

г) головну роль у внутрішньоекономічних зв’язках відіграє річковий транспорт

8. Укажіть найбільший морський порт Європи,його називають «морськими воротами»:

а) Антверпен; б) Роттердам;

в) Гамбург; г) Марсель

9. Укажіть правильну відповідь, яка пояснює причину зосередження значної частки тоннажу

морського флоту світу в Панамі, Ліберії, Греції, на Кіпрі:

а) ці країни мають найбільші порти світу;

б) в цих країнах розвинуте суднобудування;

в) на ці країни припадає половина світового експорту суден у світі

г) це країни «зручного» прапора з пільговим режимом оподаткування

10. Туристичний маршрут «Диканка – Опішка – Великі Сорочинці – Гоголеве – Миргород –

Решетилівка» пролягає територією:

а) Львівщини; б) Тернопільщини;

в) Вінниччини; г) Полтавщини

11. Укажіть, які функції виконує Національний банк України.
А здійснює грошові розрахунки
Б надає кредити та інші послуги з фінансових операцій
В організовує міжбанківські розрахунки
Г здійснює обслуговування фізичних та юридичних осіб для отримання прибутку
Д координує діяльність банківської системи
Е здійснює емісійну та грошово-кредитну політику в державі
Є створює сприятливі умови для вільних купівлі-продажу цінних паперів

12. Зазначте світові фінансові центри
А Нью-Йорк
Б Гонконг
В Прага
Г Лондон
Д Будапешт
Е Тель-Авів
Є Штутгарт

13. Установіть відповідність між видами транспорту та їхніми характеристиками
1    Авіаційний               А    Потребує дорогої інфраструктури, найнижча собівартість серед наземного транспорту, мало залежить від погодних умов.
2    Автомобільний         Б    Не залежить від погодних умов, перевезення виконують лише за усталеними маршрутами та зупинками.
3    Залізничний              В    Найдешевший вид транспорту для перевезення на великі відстані, залежить від погодних умов
4    Трубопровідний         Г    Має високу мобільність і маневреність, залежить від погодних умов і якості дорожнього покриття
                                          Д    Характерна висока швидкість і велика собівартість

14. Визначте відповідність між об’єктами Світової спадщиниЮНЕСКО в Україні, які

частково розташовані на території України та їх розташуванням:

1. Дуга Струве                                          А. Закарпатська обл.(Рахівський та Тячівський райони)

2. Букові праліси Карпат та давні

букові ліси Німеччини                Б. Хмельницька обл.(села Катеринівка, Баранівка)

та Одеська обл. (село Стара Некрасівка)

3. Дерев’яні церкви карпатського

регіону Польщі й України

В. Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська область

Г. Волинська, Тернопільська, Чернівецька області

15.  Установіть відповідність між поняттями і визначеннями:

1. Вантажний транспорт         А. кількість вантажу перевезену на певну відстань

2. Вантажоперевезення          Б. кількість перевезених за місяць чи рік вантажів у тоннах

3. Вантажообіг                          В. кількість вантажу, що перевозиться за                                                           певний проміжок часу на певну відстань

Г. забезпечує виробничі зв’язки між підприємствами і доставку населенню

14.05.

Тема уроку. Туризм. Наукова діяльність.
Завдання.

1. Опрацювати матеріал підручника - параграфи 41 - 43.
2. Знати основні поняття теми.

3.  Виконати завдання 1 або 2 письмово у зошиті ( підручник с. 234 " Поміркуйте").

4. Переглянути відео.

5. Ознайомитися з конспектом.

ОСВІТА І НАУКА. ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

      Освітні послуги

   Освіта є процесом набуття знань. У постіндустріальному суспільстві її значення стрімко зростає. В умовах ринкової економіки під час надання освітніх послуг об’єктом купівлі­-продажу є не сама освіта, а освітня послуга, що включає в себе комплекс матеріальних та нематеріальних ресурсів, необхідних для процесу навчання. Продавцем на ринку освітніх послуг є різні заклади освіти: університети, училища, коледжі та інші. Покупцями (споживачами послуг) є абітурієнти, батьки, роботодавці, підприємства та установи, що сплачують послуги. Товаром є освітня послуга, яка водночас і надається, і споживається. Продавець освітньої послуги навчає споживача і підкріплює здобуту освіту дипломом, посвідченням, атестатом, а споживач вносить плату за навчання, або за нього це робить держава. Просуванню на ринок освітніх послуг сприяють освітні фонди, органи ліцензування та акредитації освітніх установ тощо.

     Заклади освіти, як і всі працюючі у сфері послуг, ведуть боротьбу за споживача – студентів та учнів, підвищуючи рівень надання послуг. Щорічно з 2011 р. провідні вищі навчальні заклади (ВНЗ) світу оцінюються з погляду якості освіти з 42 предметів. Мета такого дослідження – допомогти майбутнім студентам обрати найкращі виші певного профілю. У 2016 р. було оцінено 945 університетів. Понад 36 % до Топ­-50 потрапили виші США (15 університетів), 15 % – Великої Британії (7 вишів), ще 15 % – інших європейських країн: Франції, Італії, Данії, Нідерландів, Швейцарії, Австрії. Азійські ВНЗ одержали 16 % позицій серед перших 50-­ти місць, зокрема із Сянгану (5 вишів), Китаю, Японії, Республіки Кореї, Малайзії. Високий рівень визнання одержали також 6 університетів з Австралії та 3 – з Канади.

   Найкращим закладом світу вважають Гарвардський університет (або просто Гарвард) – приватний університет в американському місті Кембридж, штат Массачусетс. Це найдавніший з чинних ВНЗ у США, заснований в 1636 р. Носить ім’я англійського місіонера, бакалавра мистецтв Джона Гарварда, який заповів навчальному закладу половину свого майна та бібліотеку.

    Найбільш престижними університетами Великої Британії є Оксфордський та Кембриджський, які розміщені у передмісті Лондона.

   Оксфорд – найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет у Великій Британії, заснований у ХІІ ст. Університет складається з факультетів і 39 коледжів, а також 7 закритих навчальних закладів (гуртожитків), які належать релігійним орденам. У коледжах немає лекцій, усі заняття проводяться індивідуально. В XIII ст. через сутичку між студентами та міським населенням із Оксфорда втекла група студентів і професорів, які незабаром заснували Кембриджський університет.

     Кембридж – це незалежна корпорація з 31 коледжу, яка не одержує від уряду ніякої допомоги і не підлягає жодному нагляду. Університет має власну конституцію і законодавчий орган. Посилає до парламенту двох своїх депутатів. У Кембриджі навчається понад 18 000 студентів, близько 17 % з яких – іноземці. Більше половини студентів віддає перевагу гуманітарним наукам. Кембридж є лідером серед вишів світу за кількістю випускників, що стали нобелівськими лауреатами – 83.

    Париж вважається найбільш комфортним для студентської молоді містом світу. Це було оцінено за п’ятьма ключовими показниками: рейтинги університетів, різноманітність студентського складу, якість життя, активність роботодавців і доступність. Далі йдуть австралійський Мельбурн та британський Лондон.

    У 2016 р. 7 ВНЗ України увійшли до рейтингу Round University Ranking – найкращих 700 вищіх закладів світу з 74 країн. Вузи оцінювалися за 4 напрямами: викладання, дослідницька робота, інтернаціоналізація та фінансова стабільність. Місця розподілені за п’ятьма лігами: алмазна (1–100), золота (101–200), срібна (201– 300), бронзова (301–400), мідна (401–500) та глобальна (501–700). Серед українських вузів  потрапили до глобальної ліги: 

Національний університет імені Тараса Шевченка (560),

Харківський національний університет імені Василя Каразіна (593), Сумський національний університет (629), 
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (636),

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (645),
Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Рівненська обл. (650),
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (655).

23.04.
Ми з вами завершили вивчення теми" Вторинний сектор господарства". З  цієї теми нам потрібно виконати контрольну роботу до понеділка - 27.04. Дівчата виконують перший варіант , а хлопці - другий.
Відповіді надіслати на електронну пошту

shelukhanova.alla@gmail.com

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ
«ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА»
                               І ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Назвіть основний чинник, що визначає розміщення ТЕС в Україні:
А трудових ресурсів  Б сировинний В оборони Г споживчий

2. Укажіть основний чинник, що визначає розміщення підприємства

з виробництва глинозему в м. Миколаєві:
А сировинний Б трудових ресурсів В транспортний Г споживчий

3. Назвіть основний чинник розміщення підприємств

 з виробництва титану:
А сировинний Б трудових ресурсів В енергетичний Г споживчий

4. Зазначте основний чинник розміщення автомобілебудування:
А сировинний Б трудових ресурсів В енергетичний Г споживчий

5. Провідною промисловістю кольорової металургії в Україні є:
А Мідна Б Алюмінієва В Свинцево-цинкова Г Титано-магнієва

6. Укажіть основні  чинники у розміщенні підприємств чорної металургії

в економічно розвинених країнах світу;
А Тяжіння до вугільних басейнів
Б Тяжіння до джерел дешевої електроенергії
В Тяжіння до залізорудних і марганцеворудних баз

Г Тяжіння до морських портів .

ІІ РІВЕНЬ. ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ.

7. Сучасний метод автомобілебудування європейського рівня є …

8. Натуральні шовкові тканини в Україні виробляють у  …

9. Форма творчої діяльності у задоволенні потреб населення – це …

ІІІ РІВЕНЬ. Питання та завдання.

10. Виберіть правильні твердження щодо харчової промисловості України:
А підприємства хлібопекарської промисловості орієнтуються на споживача
 і транспортні шляхи
Б підприємства цукрової промисловості розміщені переважно в

 степових районах
В підприємства рибної промисловості розташовані в найбільших містах
Г найбільшими виробниками цукру є Вінницька, Черкаська

і Полтавська області
Д у Херсонській області, Криму та Закарпатті розвинуті вирощування

 та переробка винограду
Е виробництво цукру орієнтується на споживача
Є переважна частка олії виробляється із сої та ріпаку

11. Складіть схему структури транспортного машинобудування.

12. Поясніть принципи розташування виробництва цинку
 у м. Костянтинівка.

IY РІВЕНЬ.

13. Які особливості розвитку хімічної промисловості?

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ

«ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА»
                               ІІ ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ.

1. Назвіть основний чинник, що визначає розміщення АЕС в Україні:
А трудових ресурсів  Б сировинний В оборони Г споживчий

2. Укажіть основний чинник, що визначає розміщення підприємства

з виробництва бавовни в м.Херсоні::
А сировинний Б трудових ресурсів В транспортний Г споживчий

3. Назвіть основний чинник розміщення підприємств

 з виробництва магнію:
А сировинний Б трудових ресурсів В енергетичний Г споживчий

4. Зазначте основний чинник розміщення виробництва меблі:
А сировинний Б трудових ресурсів В енергетичний Г споживчий

5. Центр виробництва азотних добрів в Україні є:
А Львів Б Одеса В. Суми Г Северодонецьк

6. Назвіть чинник, який відіграє провідну роль у розміщенні підприємств

 електронної промисловості:
А матеріалоємний Б наукоємний В споживчий Г енергетичний.

ІІ РІВЕНЬ. ЗАКІНЧИТИ РЕЧЕННЯ.

7. Провідним виробником кольорових металів у світі є …

8. Спресовані відходи деревообробки у вигляді гранул – це ……

9.Головна, найбільш комплексна й наукоємна складова промисловості – це …

ІІІ РІВЕНЬ. Питання та завдання.

10. Визначте правильне твердження щодо розвитку автомобілебудування

у світі:
А найвідоміші автомобілебудівні концерни США – «ФІАТ» і «Рено»
Б провідне місце у світовому автомобілебудуванні належить Росії
В лідером світового автомобілебудування є Японія
Г значні потужності автоскладання створено в країнах Південно-Східної

Азії, що орієнтуються на дешеву робочу силу
Д Україна створила унікальні технології хімічної промисловості для

 обслуговування автомобілебудування світу
Е автомобілебудування Німеччини значною мірою зорієнтоване на експорт
Є Індія – значний експортер автомобілів разом з Японією

11. Складіть схему структури легкої промисловості.

12. Поясніть принципи розташування виробництва алюмінію
 у м.Запоріжжя.

IY РІВЕНЬ.

13.Поясніть, які  галузі промисловості  і чому визначають науково технічний
 прогрес у світі?

28.04.
НАСТУПНА ТЕМА ВИВЧЕННЯ

 " ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА. ТРАНСПОРТ. ТОРГІВЛЯ".

Завдання.

1. Схеми  з конспекта занести до зошита.

2. Опрацювати матеріал підручника - параграф 36 - 40.

3. Виконати тести і переслати мені на Вайбер у формі повідомлення до 07.05. 

Транспорт — одна з найважли­віших галузей виробництва, яка забезпечує виробничі й невиробни­чі потреби господарства і населення в усіх видах перевезень (робота з таблицею)

Транспортні системи
Економічно розвинені країни (розвинені всі види транспорту)	Країни, що розвиваються (переважання розвитку певного виду транспорту)
•              Північноамериканський тип (США, Канада, Австралія) •              Західноєвропейський тип (країни Західної і Центральної Європи, Японія)	•              3 переважанням залізничного транспорту (Індія, Пакистан, Бразилія, Алжир, Туніс, Марокко та ін.) •              3 переважанням автомобільного (Саудівська Аравія, Ефіопія та ін.) або річкового (Судан, Конґо, Парагвай та ін.) транспорту

Транспорт
Наземний			Водний			ІНШІ
Залізничний		Морський			Трубопровідний
• Є у 140 країнах світу • Загальна протяж-­ ність залізниць світу зменшується • Найвища густота ­ залізниць у Європі (по­ над 100 км/тис. км2) і Японії (64 км/тис. км2)		• 80 % міжнародних вантажоперевезень і 70 % товарообігу • Близько 2 тис. мор-­ ських портів • Найбільші пор­ти — Роттердам, Сінґапур, Новий Орлеан			• 99 % переміщення газу, 95 % нафти • Протяжність перевищує 1,7 млн км • Основна частина світової мережі трубопроводів розта-­ шована у Північній Америці, Західній Європі, Південно- Західній Азії, Росії
Автомобільний		Річковий, озерний			Повітряний
• Світовий автомобіль-­ ний парк нараховує понад 600 млн машин, більшість зосередже­ на в СІЛА, Західній Європі, Японії • У розвинених краї­ нах автомобілі мають 30—50 % населення, у слаборозвинених — лише 1 %		• Загальна про-­ тяжність світової мережі річкового транспорту складає понад 550 тис. км • Лідери за вантажо­- обігом річкового транспорту — США, Китай, Росія, ФРН, Канада, Нідерланди, Франція, Бельґія			• Світова мережа авіаліній складає понад 8 млн км • Близько 1 тис. аеропортів, найбільші у Чикаґо, Далласі, Лос-Анджелесі, Лондоні, Токіо, Нью-Йорку та ін.
					Електронний
					• Лінії електромереж • Інтернет

1.    Загальна характеристика світової транспортної системи

Всі шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби в сукупності утворюють світову транспортну систему. У світовому транспорті зайнято понад 100 млн людей. Загальна протяжність транспортної мережі світу (без морських та авіатрас) складає близьеко 40 млн км. Щорічно всіма видами транспорту перевозить­ся понад 100 млрд. т вантажів і понад 1 трлн. пасажирів.

Основними техніко-економічними показниками роботи тран­спортузгадайте є обсяг перевезень, вантажообіг, пасажирообіг, густота транспортної інфраструктури, собівартість перевезень, швидкість, залежність від погодних та сезонних змін, маневреність. Різні види транспорту мають свої переваги та недоліки, тому їх використову­ють залежно від конкретних умов.
У структурі транспортних шляхів найбільшу питому вагу ма­ють автомобільні: понад 70 %, 1/5 частина припадає на авіалінії й лише 5 % — на залізниці. Далі йдуть трубопровідний та внутріш­ній водний транспорт.

2.    Типи транспортних систем (схема). Розрізняють транспортні

системи економічно розвинених кра­їн та країн, що розвиваються.

Найбільш розвинена транспортна система країн Європи та Пів­нічної Америки, де зосереджено більш ніж половину залізничних ліній, рухомого складу, шосейних доріг, автопарку тощо. У цих країнах досягнуто високого технічного рівня розвитку транспорту (великі швидкості, регулярність сполучення, відносна дешевизна, масові перевезення вантажів та пасажирів, відносна безпека, по­стійне оновлення засобів транспорту та ін.). Країнам, що розвива­ються, властивий низький рівень розвитку видів транспорту: за­старілий різнотипний склад, малопотужний парк локомотивів, вагонів, автомобілів, непридатне обладнання. У багатьох країнах Азії, Африки та Латинської Америки користуються послугами та­ких архаїчних видів транспорту, як в’ючний та гужовий, працю­ють носильники та рикші.

Поряд з розподілом світової транспортної системи на два типи за рівнем розвитку, існують підрозділи регіональних транспортних систем:

•             європейського типу (Західна і Центральна Європа, Японія);

•             північноамериканського типу (США, Канада, Австралія);

•             латиноамериканського типу;

•             азіатського типу;

•             система країн СНД;

•             африканського типу.

3.    Характеристика основних видів транспорту

Залізничний транспорт

Залізничний транспорт виник у першій половині XIX ст. у зв’язку з
розвитком великої промисловості, зокрема кам’я­новугільної і металургійної.

Довжина сучасних залізниць світу становить приблизно 1,3 млн км. Більше половини експлуатаційної довжини припадає на розви­нені країни і лише 1/5 — на ті, які розвиваються. Найбільш висока щільність доріг у Німеччині, Бельґії, Швейцарії: 4-18 км/100 км². У багатьох країнах цей показник не перевищує 0,1-0,5 км/100 км². Є країни, які не мають залізниць: Кіпр, Лаос, Ніґер, Чад, Бурунді, Ісландія тощо.

Показники рівня технічної оснащеності найвищі у США та За­хідній Європі: там більша частина доріг укладена рейками важкого типу. На станціях широко застосовуються централізація управлін­ня та автоблокування, радіотелефони та телебачення. Рухомий склад — з потужних локомотивів та вагонів великої вантажності, пасажирських вагонів високої комфортності. На дорогах США та Західної Європи, Японії діють магістралі зі збільшеною швидкістю руху. У 1964 р. в Японії почали функціонувати швидкісні поїзди («шинксансен» — куля-поїзд), які розвивають швидкість 210 км/год. Згодом швидкісні залізниці були споруджені у Фран­ції, а наприкінці XX ст. — у Німеччині. У світі з’явилися комута­торні поїзди, швидкотранзитні легкорейкові системи, потяги, що приводяться в рух стисненим повітрям тощо.

Нині у більшості європейських країн довжина залізничної ме­режі скорочується. Це зумовлено конкуренцією автомобільного транспорту, який здатний виконувати перевезення за принципом «від дверей — до дверей». У великих за площею країнах, які осво­юють свої території, багаті на природні ресурси, довжина залізнич­ної мережі збільшується, зокрема у Китаї, Росії, Індії, Канаді. Ки­тай щороку будує 1 тис. км залізниць.

Автомобільний транспорт

У світі налічується понад 600 млн автомобілів і щороку ця циф­ра збільшується. Близько 80 % їх кількості зосереджено у США, Японії та Західній Європі. 50 % жителів цих країн мають автомобі­лі. У країнах, що розвиваються, цей показник в середньому стано­вить 1 %. Навіть у таких відносно розвинених країнах, як Мексика і Бразілія, він не перевищує 6 %.

У розрахунку на 1000 жителів найбільша кількість автомобі­лів припадає на США, Швецію, Італію, Францію. Сучасний автомобільний транспорт постійно технічно переоснащується і вдосконалюється, у результаті чого з’являються потужніші, швидкісніші, ком- фортабельніші й ефективніші автомобілі.

Необхідною умовою розвитку автотранспорту є сучасні авто­шляхи.Нині загальна довжина світових автомобільних доріг з твердимпокриттям становить понад 20 млн км, найгустіша їх ме­режа у Західній Європі. Найрозвиненішу мережу автошляхів ма­ють ті країни, де розміщена значна частина автопарку світу: США, Західна Європа, Японія, Канада. Там споруджуються автобани — багатосмужні магістралі з високою пропускною здатністю.

Трубопровідний транспорт

Трубопровідний транспорт, як і залізничний, з’явився у XIX ст., його появі сприяв розвиток нафтової промисловості. Призначений здебільшого для транспортування газу (газопровід магістральний), нафти (нафтопровід), твердих матеріалів (гідравлічний і пневма­тичний). Зараз у світі нараховується більше 13 млн км трубопрово­дів, і щороку ця цифра зростає.

Найбільш потужний розвиток трубопровідний транспорт одер­жав у
у нафто- й газодобувних країнах і країнах-споживачах нафти,  нафтопродуктів та газу — США, Росії, Канаді, Китаї, ФРН, Фран­ції, Італії, Саудівській Аравії, Мексиці.

У Західній Європі напрямок нафтопроводів — від портів до ве­ликих промислових центрів, наприклад: Гавр — Париж, Кадіс — Сараґоса, Марсель — Кельн та ін. У країнах Близького Сходу та

Північної Африки напрямок нафтопроводів — від родовищ до пор­тових міст.

Газопроводи експлуатуються переважно в країнах Європи та Північної Америки. Більше половини газопроводів світу зосере­джено у США. Магістральні газопроводи є підземні, надземні, під­водні. Тиск транспортного газу — до 75 атмосфер — підтримується газокомпресорними станціями, діаметр труб досягає 1420 мм.

Водний транспорт

Морський транспорт здійснює перевезення вантажів і пасажи­рів оке

Людство з давніх-давен використовувало вітрильники. Нині на кораблях використовують дизельні, ядерні, теплові двигуни. Най- інтенсивніші вантажопотоки йдуть через Атлантичний океан, на другому місці — Тихий, на третьому — Індійський океан. Велике значення для розвитку морського транспорту мають Суецький і Па­намський канали.

Морський транспорт служить переважно для зовнішньоеконо­мічних зв’язків. Лише у деяких країнах, таких як Росія, США, Ки­тай, Канада, Туреччина, Франція, він здійснює міжрайонні вну­трішні перевезення. Цей транспорт перевозить понад 70 % зовніш­ньоторговельних вантажів, завдяки своїй дешевизні.

Морський флот зосереджений у десятьох найбільших суднов­ласницьких країнах світу: США, Великобританії, Японії, Німеч­чині, Франції, Італії, Ліберії, Панамі, Греції, Норвеґії. На їхню частку припадає 70 % тоннажу світового флоту. До числа великих власників флоту належать також Швеція, Іспанія, Кіпр, Сінґапур, Індія, Данія, Нідерланди, Росія, Китай, Польща, Естонія, Болга­рія, В’єтнам тощо.

Судноплавні компанії багатьох країн реєструють свої судна під «зручним», або «підставним», прапором. Тому до великих суднов­ласницьких країн належать Панама, Греція, Ліберія, Сінґапур, Кіпр. У цих країнах податки на прибуток у кілька разів нижчі, ніж у США, Німеччині, Японії, заробітна платня моряків значно мен­ша, їхні права погано захищені, технічному стану суден приділя­ється менше уваги.

У світі налічується понад 2000 морських портів різної вели­чини. До найбільших належать порти з вантажообігом понад 100 млн т. Їх близько 20: Шанхай, Нінбо, Роттердам (найбільший Європи), Сінґапур, Ґуанджоу, Марсель, Гавр, Антверпен, Гамбурґ, Ґенуя, Лондон, Аперпорт (група портів у гирлі річки Делавер), Но­вий Орлеан, Нью-Йорк, Гемптон, Ванкувер, Сан-Себастьян, Кобе, Йокогама, Наґоя, Кітакюсю, Кавасакі.

Головні вантажі морського транспорту — нафта й нафтопродук­ти, залізна руда, зерно, кам’яне вугілля, сировина та напівфабрика­ти для алюмінієвої промисловості, фосфорити, ліс та лісоматеріали.

Загальна протяжність ліній внутрішнього водного транспорту (на ріках, озерах, каналах) у світі перевищує 550 тис. км. Цей вид тран­спорту розвинений у США, Росії, Канаді, Німеччині, Нідерландах, Китаї. У багатьох країнах він практично відсутній з огляду на при­родні умови. У світі налічується близько двохсот міжнародних річок. Це, зокрема, Дунай, Рейн, Амазонка, Замбезі, Ніл, Конґо та ін.

Десята частина внутрішніх водних шляхів припадає на поліп­шені людиною ділянки. Це ріки зі шлюзами, а також канали (шлю­зовані та каналізовані ріки).

Найбільші порти внутрішніх водних шляхів зосереджені у гир­лах річок: Гамбурґ, Бремен, Роттердам, Антверпен, Гавр, Арханґельськ, Астрахань, Херсон та ін.

Країни, що розвиваються, мають потужні річкові системи: Амазонка, Меконґ, Тіґр, Ніґер, Конґо, Замбезі тощо. Проте у цих країнах немає мережі судноплавних каналів, і тому річки викорис­товуються не повною мірою.

Повітряний транспорт

Основне призначення повітряного транспорту — швидкісне пе­ревезення пасажирів, пошти, вантажів і багажу.

Активний розвиток авіатранспорту спостерігається в економіч­но розвинених країнах. Найбільші міжнародні авіакомпанії сполу­чають Північну та Південну Америку з Європою, західноєвропей­ські країни — з Азією та Африкою, Південну та Південно-Східну Азію — з Австралією.
На відміну від залізничного транспорту, де власником у більшості

країн виступає держава, в авіатранспорті значна частка отводиться приватним компаніям. У США майже весь авіатранспорт перебуває в руках приватних компаній, а у Великобританії, Франції, Нідерлан­дах, ПА, Австралії, Канаді він цілком або частково одержавлений.

Протяжність повітряних шляхів світу становить близько 8 млн км. Нині у країнах світу функціонує близько 600 міжнародних ае­ропортів. Окремі аеропорти справді велетенські (щодня обслугову­ють понад 1000 літаків). Аеропорти є великими підприємствами, на яких працюють тисячі людей.

Зі 100 найбільших аеропортів світу (пасажирообіг понад 1 млн. чол.) половина знаходиться у США: Чікаґо, Нью-Йорк, Вашинґтон, Лос-Анджелес, Сан-Франціско, Майамі, Гонолулу тощо. У країнах Західної Європи найбільшими аеропортами є: Париж, Лондон, Франкфурт-на-Майні, Рим, у Японії — Токіо.

Подальший розвиток повітряного транспорту пов’язаний перш за все з технічним удосконаленням літаків та навігаційного облад­нання.

Проблеми та перспективи розвитку світової транспортної системи

Ідеї про створення нових видів транспорту з’явилися вже дав­но, проте на сучасній технічній основі реалізуються вони лише за­раз. До таких видів транспорту належать системи, які відрізняють­ся від традиційних принципом дії, конструкцією двигуна: пневмоконтейнерний транспорт, трубопровідний гідротранспорт, монорельсові шляхи, судна на повітряній подушці, поїзди на маг­нітному підвісі та інші.

В епоху НТР світова транспортна система постійно удосконалю­ється не тільки технічно, але й організаційно. У країнах з розвине­ною транспортною системою окремі види тісно взаємопов’язані між собою. Завдяки цьому успіхом користуються нові форми спів­праці та кооперації різних видів транспорту, у деяких країнах ство­рено об’єднані міністерства транспорту.

Однією з найважливіших тенденцій у розвитку світового ван­тажного транспорту є формування контейнерної системи. У кон­тейнерах перевозиться близько 40 % генеральних вантажів. Скла­даються трансконтинентальні контейнерні «мости» — комбінація морського транспорту, маршрутних залізничних складів і авто- поездів-контейнеровозів. Найбільшими контейнерними портами світу є Сінґапур і Сянґан (Китай).

У Європі ведеться робота зі створення транс’європейської транспортно-енергетичної мережі. Діє  концепція у відпрацюванні чіткого меха­нізму координації роботи різних видів транспорту, зокрема в орга­нізації комбінованих (змішаних) перевезень. Розроблено 10 схем доставки вантажів комбінованими перевезеннями.
Головними проблемами світової транспортної системи є:

•             нерівномірність розвитку транспортних систем окремих країн та регіонів, що знижує ефективність використання природних, матеріальних та людських ресурсів;
 залежність видів транспорту від природних умов. Однако в епо­ху НТР актуальність цієї проблеми поступово знижується.

« Транспорт та торгівля в Україні та у світі»

1. Переміщення яких вантажів забезпечує трубопровідний транспорт?
1. нафти  2.  металу 3. харчових  4. будівельних;
2. Лідер за довжиною залізниць у світі є...
1. Китай 2. США  3.Росія  4. Індія;
3. Найбільша кількість міжнародних перевезень морським транспортом в Україні здійснюється через порти:
1. Бердянськ, Маріуполь 2. Миколаїв, Херсон
3. Одеса, Чорноморськ  4. Південне, Херсон;
4. Головною перевагою автомобільного транспорту є..
1.  швидкість перевезень  2. його маневреність
3. відсутність залежності функціонування від погодних умов
4. низька собівартість перевезень;
5. Скільки країн бере участь у Світовій Організації Торгівлі?
1. 18   2. 90   3.164   4. 210;
 6.Основною річковою магістраллю з міжнародних перевезень є:
1. Дніпро  2. Південний Буг  3. Дунай  4. Дністер;
7. Як називається один з найбільших нафтопроводів у світі, що проходить територією України?
1. Союз 2. Братство 3 Дружба 4. Одеса – Броди;
8. Це політична та економічна міжнародна організація, що об"єднує 10 країн Південно-Східної Азії:
1. СОТ 2. НАФТА 3. АСЕАН 4. ЄС;
9.  Країна - лідер імпорту товарів
1. США  2. Китай 3. Бразилія 4. Росія;
10. Який канал знаходиться в Німеччині?
1. Кільський 2. Панамський 3. Суецький 4. Стокгольмський;
11. Одеса - Броди-це:
1. нафтопровід  2. газопровід;
12. Лідер за довжиною  автошляхів:
1. Китай 2. Індія 3. Росія 4. США;
13.  Третє місце за обсягами зовнішньої торгівлі посідає Північна Америка з національними господарствами США, Канади та Мексики, які створили торговельну організацію:
1. НАФТ А  2. АСЕАН  3. МЕРКОСУР 4. ЄС;
14. Країна - лідер з експорту товарів:
1. США  2. Китай 3. Бразилія 4. Росія;
15. З Білорусі до України було завезено на овочеву ярмарку (аукціон) 3 т картоплі. Після її завершення цю картоплю перепродали з України в Польшу. Як називається це явище?
1. Реекспорт 2. Реімпорт 3. зовнішня торгівля 4. Експор 5. Імпорт;
16. Різниця між вартісними обсягами експорту та імпорту – це
1. зовнішньоторговельний обіг
2. товарна структура експорту
3. географічна структура імпорту
4. сальдо зовнішньої торгівлі;
17. Головним торговельним партнером України є:
1. Росія 2. країни ЄС  3. Китай 4. США;
18. Шанхай і Роттердам - це найбільші в світі ...
1. аеропорти  2. порти 3. залізничні вузли 4. мегаполіси;
19. Перевезення між портами однієї держави, що розташовані в різних морях - це...
1. великий каботаж 2. малий каботаж 3. закордонні перевезення;

13. 04. 

Тема урока. Виробництво тканин, одягу, взуття. Виробництво харчових продуктів, напоїв.Завдання.1. Опрацювати матеріал параграфів 32 - 35.

2. Вивчити і знати сруктуру галузі, принципи розташування та основні центри галузі.

3. Переглянути відео та конспект матеріалу, який потрібно занести до зошита.

4. Дати відповіді на тести  у зошиті і надіслати у формі повідомлення до 17.04.

Легка промисловість світу та України.

Легка промисловість – сукупність галузей, що спеціалізуються на виробництві товарів народного вжитку (тканин, взуття, одягу, галантереї).

Худжні промисли – форма народної творчості, виробництво декоративних виробів, що використовуються для художнього оформлення побуту, інтер’єру, одягу.Структура (склад) галузі

Текстильна промисловість.

Кінцевою продукцією текстильної промисловості є тканини, трикотаж і неткані матеріали.

Стадії виготовлення тканин:

1.     Первинна обробка сировини.

2.     Прядіння.

3.     Ткацтво.

4.     Оздоблення.

Упродовж останніх десятирічь відбулися суттєві зрушення в розміщенні світової текстильної промисловості: центри виробництва тканин перемістилися з економічно розвинених країн у країни, що розвиваються.  Цьому сприяють наявність у каїн, що розвиваються дешевої робочої сили і масового споживача, а також сировинний чинник.

Виробництво одягу і взуття у світі: ці види діяльності дуже поширені, їх підприємства є усіх країнах, але в розвинених країнах , де праця робітників коштує дорого, практично немає великих фабрик масового виробництва.

Виробництво одягу – в високорозвинені країни спеціалізуються на виробництві модних елітних виробів (Париж – «Версаче», «Діор», «Валентино», «Ніна Річчі», «Шанель»; Рим і  Мілан – «Гуччі», «Прада», «Дольче і
Габбана», Нью – Йорк – «Майкл Корс», «Ральф Лорен»). Світовим «швейним цехом» з масовим пошиттям одягу стали країни Азії з їх дешевою працею найманих робітників.

Виробництво взуття  – має подібні тенденції, переміщення масового виробництва продукції в азійські та латиноамериканські країни. Серед визнаних  «законодавців моди» – італійські, французькі, німецькі, англійські, данські, американські компанії. Найбільшими виробниками взуття є Китай, Індія, Італія, Республіка Корея, Росія, Бразилія.

Нині у вітчизняній текстильній промисловості з понад півтори сотні колишніх підприємств реально працює близько трьох десятків. Серед виробників бавовняних тканин залишився один комбінат з повним циклом – Тернопільське об’єднання  «Текстерно». Основну частину вовняних тканин  в Україні виробляє Чернігівський комбінат, невеликі підприємства Харків, Суми, Богуславі (Київська область). На кошти зарубіжних інвесторів будують льонозаводи у Костянтинівці Рівненька область, Глухові Сумська область. На Волині відроджують техніку виготовлення серпанку – повітряно – ніжного лляного полотна. Найбільші центри трикотажного виробництв є Київ, Харків, Львів, Житомир, Миколаїв, Чернівці, Ужгород, Мелітополь, Червоноград (Львівська область).

Виробництво одягу добре розвинене в обласних центрах і великих містах країни, найбільші осередки Львів, Київ. Швейні фабрики на закордонній сировині працюють і в менших пунктах Бердичів (Житомирська область0, Балті (Одеська область), Тульчині (Вінницька область, Бродах (Львівська область).
Виробництво взуття: провідні центри – Київ, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя, а також Кременчук (Полтавська область), Вознесенськ (Миколаївська область), Білгород – Дністровський (Одеська область), Умань (Черкаська область), Теребовлі (Тернопільська область).

Народні промисли:  (дивися ОІС вище)

Основні види народних промислів України:

Ткацтво
Вишивання
В’язання
Витинання
Гутництво
Писанкарство
Деревообробка та різьбярство
Художній метал
Українська іграшка
Гончарство (кераміка)
Художнє плетіння
Килимарство
Першу вишивальну школу організувала сестра Володимира Мономаха Ганна. Дівчат навчали гаптувати золотом і сріблом. Згодом вишивка стала найпоширенішим видом народного декоративно-ужиткового мистецтва. В Україні відомо Близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, бігунець, плетіння тощо). Вишивці Галичини, Буковини, Закарпаття властиві багатий колорит та складні геометричні фігури. Для Полтавщини, Чернігівщини, Київщини характерний рослинний орнамент, виконаний у червоному, чорному й синьому кольорах, трапляються зображення тварин.

Історія народної української кераміки, використання глини як першого пластичного й порівняно твердого матеріалу для виготовлення посуду та магічно-ритуальних фігурок, припадає на епоху палеоліту. На території України найдавніші археологічні матеріали (епоха неоліту) засвідчують поширення випаленого керамічного посуду.

Гончарство в Україні веде свою історію ще з часів трипільської культури. У XVII ст. селище Опішня на Полтавщині було відомим на всій Лівобережній Україні своїм глиняним посудом, а з кінця XIX ст. стало відомим в усьому світі. У 1790 р. на мануфактурі в містечку Корець (на Волині) вироблено перші порцелянові вироби - чайники, чашки, свічники. У 1798 р. під Києвом засновано перший в Україні фаянсовий завод. У 1887 р. відомий російський фабрикант О. Кузнєцов побудував у Будах поблизу Харкова фаянсову фабрику, яка згодом стала найбільшим в Україні виробником столового посуду. На фабриці використовували білі глини, родовища яких були відкриті на Донбасі на околицях м. Часів Яр. Найбільшим підприємством порцелянової промисловості в Україні є Баранівський завод (Житомирська область), заснований 1802 р. Щорічно він дає понад 40 тис. виробів.

 Карта “Легка промисловість України”

Карта “Текстильна промисловість світу”

Тестові завдання для перевірки знань з теми «Харчова промисловість України та  світу».

1. Назвіть олію, яка в структурі світового виробництва займає перше місце:

 а) соняшникова б) пальмова в) оливкова г) ріпакова;

 2. Виберіть неправильне твердження про виробництво кави, чаю, какао у світі:

 а) країни,що розвиваються постачають первинно оброблену сировину країнам імпортерам;

 б) потужні експортери кави та чаю є США, Велика Британія, Італія ;

в) виробництво кави та чаю не пов'язане з природними умовами ;

г) постачальники чаю - це Індія, Шрі-Ланка, Кенія, Китай;

3. Які підприємства харчової промисловості тяжіють до споживача?

 (декількао правельних відповідей):

 а) кондитерська б) молокопереробна в) цукрова г) виноробна;

 4. До районів виробництва сировини тяжіють
(декілько правельних відповідей):

 а) олійна галузь б) пивоварна галузь в) цукрова галузь
г) молочна галузь д) жодна;

 5. Найбільші постачальники пальмової олії
 (декілько правельних відповідей):

а) Малайзія б) Китай в) Індонезія г) Індія;

 6. Продукцією молочної промисловості є
(декілько правельних відповідей): 

а) сири б) кетчуп в) сметана г) йогурти д) пиво е) масло є) цукерки ;

 7. Кетчупи, соуси, джеми, варення, желе, соки - це продукція: 

а) кондитерської промисловості б) плодоовочевої промисловості 

в) пивоварної промисловості г) олійно-жирової промисловості ;

8. Ці країни мають великі спеціалізовані сільськогосподарські райони і відносно нечисленного споживача, тому на світові ринки вони постачають сільськогосподарську сировину і продукти її первинної переробки.
 Що це за країни?

 а) США, Канада  б) Італія, Україна  в) Китай, Індія  г) Австралія, Нова Зеландія;

 9. До складу харчової промисловості НЕ входе: 

а) виробництво мінеральних вод б) олійно-жирова в) виробництво прянощів

 г) свинарство д) борошномельна е) виноробна є) макаронна ;

10. Яка Транснаціональна корпорація є найбільшою в світі по виробництву різноманітних харчових продуктів?

а) Unilever (Великобританія)  б) Nestle (Швейцарія)
в) Coca-Cola (США)  г) Pepsi Cola (США);

 11. Від чого залежить високий рівень розвитку харчової промисловості країни? а) від швидких темпів зростання населення  б) від сусіднього положення 

в) від низького рівня економіки країни  г) від географічного положення; 

12. Назвіть чинник розміщення виробництв по виготовленню тваринних жирів та сиру... 

а) Енергетичний  б) Транспортний  в) Сировинний  г) Споживчий.

Тема 4. Машинобудування і металообробка

Продукція машинобудування надзвичайно різноманітна. Кожна галузь машинобудування виробляє продукцію певного призначення, що застосовується повсюдно: у промисловості, сільському господарстві, побуті, на транспорті.

Визначте, яка продукція машинобудування є у вашому домі:

• використовується на кухні;

• є у вітальні та інших кімнатах.

Визначте марку холодильника, телевізора, пилососа. Де вони були виготовлені? Це продукція імпортного чи вітчизняного ви­робництва? Чому ваша родина зробила такий вибір?

Висловіть думку про конкурентоспроможність вітчизняної побутової техніки.

Якщо ви живете у великому місті, то як саме члени вашої родини дістаються на роботу? Як пов’язані між собою засоби пересування й машинобудування? Яка продукція машинобуду­вання є на робочих місцях ваших батьків (верстати, комп’ютер, торговельне устаткування та ін.)? Які галузі машинобудування виготовили її?

Зробіть висновок про роль машинобудування в економіці в цілому й у житті кожної родини.

І.  Вивчення нового матеріалу

1. Особливості галузі

Машинобудування — провідна, найбільша комплексна галузь промисловості, яка забезпечує випуск різноманітних машин і устаткування для багатьох галузей господарства та на­селення. Машинобудування визначає науково-технічний прогрес у національній економіці, забезпечує її технічне переозброєння, інтенсифікацію і підвищення ефективності всього суспільного виробництва.

Основним конструкційним матеріалом у машинобудуванні є чорний метал. Отже, головний сировинний постачальник — чорна металургія. Водночас у сучасному машинобудуванні чорні метали все частіше заміняються кольоровими, насамперед легкими (алюміній), а також композитами (матеріали з металів, пластмас, кераміки) і пластмасами.

Машинобудування має складну галузеву класифікацію. Цю галузь можна також поділити на підгалузі за стадіями техноло­гічного процесу:

Для машинобудування характерні спеціалізація і кооперу­вання.

Машини складаються з великої кількості деталей та агрегатів. В електровозі, наприклад, їх близько 250 тис. Виготовити їх на одному заводі неможливо. Простіше і дешевше робити окремі частини машин на спеціалізованих підприємствах. Для випуску готового виробу між підприємствами встановлюються зв’язки, тобто здійснюється кооперування підприємств.

2. Чинники розміщення підприємств машинобудування (картки чинників)

• Наукоємний (науково-технічний)

Сучасне машинобудування неможливо уявити без широкого впровадження наукових розробок, тому виробництво найбільш прогресивної і складної техніки концентрується в районах і цен­трах, які мають високорозвинену наукову базу.

• Трудомісткий (великі витрати праці і висока кваліфікація працівників)

Наприклад, для виробництва 1 т мінеральних добрив потріб­но всього 2–3 години. Ткацький верстат важить 2 т, а щоб його виготовити, необхідно 1000 годин робочого часу.

• Сировинний (металомісткій)

Виробництво деяких видів машин (металургійного, енерге­тичного, гірничошахтного устаткування) потребує багато металу. Заводи для їхнього виробництва переробляють за рік сотні тисяч тонн металу, тому наближення металомістких галузей до мета­лургійних баз зменшує витрати на доставку сировини.

• Транспортний

Оскільки перевезення машин та їхніх деталей здійснюється на великі відстані і в різних напрямках, машинобудівні заводи розміщаються на великих транспортних магістралях.

• Споживчий

Продукція машинобудування дуже різноманітна. Вона по­трібна всюди, тобто для неї характерна повсюдність споживання. Багато машинобудівних підприємств орієнтовано на споживачів продукції, оскільки їхню продукцію складно транспортувати через велику вагу або розміри.

Завдання 1.  Географічне аудіювання

3. Світові тенденції розвитку машинобудування

Структура машинобудування в ході НТР зазнала істотних змін на всіх рівнях. У ХХ ст. сформувалася його традиційна структура, що включала:

• загальне машинобудування, що виробляє промислове устат­кування всіх видів і призначень;

• транспортне машинобудування;

• електротехнічну промисловість, що виготовляє продукцію для виробництва електроенергії, її передачі споживачеві та перетворення на інші види енергії.

Сьогодні з електротехнічної промисловості виокремлюється самостійна галузь —електронна прмисловість.Це найважливіша зміна в структурі галузі. У транспортній галузі різко збільшилося значення автомобільної та авіаційної промисловості (особливо ракетно-космічної).

Пріоритетна роль електронної, автомобільної та авіаційної галузей промисловості зумовлена високою вартістю їх продук­ції, а електронної та автомобільної, крім цього, — масовістю зі стійким попитом на їхню продукцію. Те саме спостерігається в електротехнічній промисловості з масовим виробництвом до­рогої продукції побутового призначення тривалого користування (холодильники, пральні машини, кондиціонери та ін.).

Електронна промисловість — найбільш наукомістка галузь сучасного машинобудування. Її характерною ознакою є те, що всі наукові розробки без зволікання впроваджуються у вироб­ництво.

Найвища частка (до 45 %) за вартістю загального обсягу продукції припадає на різні види обчислювальної техніки — від калькуляторів до найскладніших комп’ютерів. У 1955 році вартість продукції цієї галузі оцінювалася в 0,2 млрд дол. США, а в 1990 році — 360 млрд дол. США (у 1800 разів більше), цю суму можна порівняти лише з вартістю видобутку нафти на всій планеті. Стрімке зростання вартості продукції відбиває виняткову роль електроніки в усіх сферах діяльності людини.

Комп’ютери виготовляє понад тисяча фірм світу, однак пере­важну їх частину дають 20–25 найбільших. Серед них абсолютним лідером є ІВМ, на частку якої припадає понад половина світової комп’ютерної продукції. Це одна з провідних фірм США. Другою у світі за величиною продажів комп’ютерів є японська «Фудзіцу», яка виробляє продукції за вартістю, майже в п’ять разів нижчою.

У машинобудуванні окремих країн електронна промисловість зайняла провідні позиції (у Сінґапурі, Республіці Корея це — галузь спеціалізації, яка дає половину вартості всієї продукції промисловості в країні). У країнах з розвиненим машинобудуван­ням виробництво електроніки відсунуло деякі традиційні галузі машинобудування, його частка стала досить високою: за деякими оцінками, у США вона досягла 46, а в Японії — 40 %.

Автомобільна промисловість — одна з найбільш високорента­бельних, дохідних галузей світової обробної індустрії. У розви­нених країнах термін використання автомобіля (пасажирського і вантажного) становить три — п’ять років, але ця тенденція пояснюється не фізичним зношуванням автомобіля, а моральним старінням (високий рівень життя дозволяє висувати високі вимоги до авто — новизна, комфортність, безпека та ін.). Галузь — одна з головних споживачів сталі, листового скла, кольорових металів, каучуків і пластмас, продукції лакофарбової промисловості тощо. Автомобілебудування — найважливіший споживач підшипників у всій індустрії, і останнім десятиліттям у цій галузі різко збіль­шилося використання благородних металів. Безупинно зростає роль електронної техніки. Автомобільна промисловість — одна з найбільш монополізованих галузей світової індустрії, у середині 90-х років ХХ ст. чотири найбільші компанії складали майже половину всіх автомобілів світу («Дженерал Моторз» — 14,3 %; «Форд» — 12,6; «Фольксваген» — 10,6; «Тойота» — 10,3 %).

Авіаракетно-космічна промисловість (АРКП) водночас із електронною є найбільш наукомісткою галуззю промисловості. Спочатку АРКП формувалася як галузь військового характеру й лише згодом перейшла на виробництво цивільної продукції (авіалайнери, вертольоти, супутники зв’язку, метеосупутники). Розвиток галузі визначається розміром постійних військових замовлень держави, а також можливостями експорту авіа­ційної техніки до інших країн. Виробництво галузі не масове, а штучне. Так, щорічне виготовлення великих пасажирських авіалайнерів не перевищує 1 тисячі, вертольотів військового і цивільного застосування — 600–1200 одиниць на рік. Лише виробництво легких літаків (навчальних, спортивних, ділових та ін.) здійснюється у великих обсягах через значний попит на них і порівняно невисокі ціни (великий авіалайнер коштує 180 млн дол., а легкий літак — 20–80 тис. дол.). 90 % усіх великих цивільних авіалайнерів виробляють дві фірми у сві­ті — «Боїнг» (США), «Ейрбас індастрі» (яка об’єднала авіа­ційні фірми Франції, Німеччини, Великої Британії та Іспанії).

Питання до тексту. Які галузі входять до складу тради­ційної структури машинобудування, що сформувалася у ХХ ст.? Чим зумовлена пріоритетна роль електронної, автомобільної та авіаційно-космічної галузей? Яке значення має електронна про­мисловість? Чому автомобільна й авіаційно-космічна галузі про­мисловості переважно розвинені в країнах високоіндустріальних?

Завдання 2. Географічне аудіювання

4. Науково-технічні центри, технополіси

У сучасному світовому господарстві науково-технічні зони стають новим соціальним феноменом. Науково-технологічні пар­ки, які поєднують науково-дослідні, технологічні та виробничі підприємства, забезпечують найшвидше впровадження науково-дослідних робіт та винаходів у промисловість і бізнес. Основне завдання цих інноваційних структур — сприяння розвитку ви­соких і надвисоких технологій. Зараз у найбільш розвинутих країнах світу існують і успішно функціонують понад 500 різних видів таких структур, кількість яких постійно збільшується. Абсолютна більшість науково-технічних зон зосереджені в США, Японії, Китаї, країнах Західної Європи, у Росії. На кінець XX ст. у США функціонувало понад 160 таких зон (30 % від їх кількості у всьому світі), існують вони й у Німеччині (60), Росії (60), Китаї (52), Великій Британії (40), Франції (30), Японії (20). В Україні зараз почали роботу 17 технопарків.

Технопарки відіграють велику роль у розвитку авіакосмічної техніки, біоінженерії і біомедицини, у розробці нових технологій у багатьох галузях промисловості й вивченні Землі та її при­родних ресурсів.

В Україні існує багато елементів інноваційної інфраструктури, а саме: значний науково-технічний, виробничий і кадровий по­тенціал, визнаний в усьому світі пріоритет у ряді технологічних напрямів. Але природний ланцюг «фундаментальна наука — при­кладна наука — промисловість» виявився розірваним. Створені інновації майже не застосовуються у виробництві. Тому техноло­гічні парки можуть стати такою формою організації виробництва, що розв’яже цю проблему.

Технологічні парки — це найбільш масштабні інноваційні центри, у яких забезпечуються максимально сприятливі умови для науково-технічних інноваційних проектів, що виконуються спільними зусиллями наукових центрів і промисловості.

Технополіси — це території, що мають особливий статус і пільговий режим, де розробляються і реалізуються технічні та соціально-економічні інновації, забезпечується їхнє безупинне відтворення та прискорення апробації, що поєднує фундамен­тальні наукові дослідження і прикладні розробки з їхнім застосу­ванням на практиці. Вони мають розвинену наукову, виробничу і соціальну інфраструктуру і сферу обслуговування, що охоплює територію окремого міста, в економіці якого головну роль віді­грають дослідницькі та технологічні центри (де розробляються нові технології) і виробництва (де використовуються ці техно­логії). У їх складі можуть функціонувати бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри, а також дослідницькі, техно­логічні та науково-промислові парки.

Перші українські технопарки функціонують з початку 2000 р.: «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектронікаі сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання ім. Є. Патона» (м. Київ), «Інститут монокристалів» (м. Харків). У грудні 2001 р. було прийнято рішення про створення технопарку «Вуглемаш» (м. Донецьк), а в травні 2002 р. відкрито ще 4 технопарки у м. Києві: «Інститут технічної теплофізики», «Київська політехніка», «Інтелектуальні інформаційні технології», «Укрінфотех», до складу якого входить «Укртелеком».

Питання до тексту. Чим відрізняються технополіси від технопарків? Чому виникла потреба створювати технопарки? Як ви вважаєте, чому найбільш парків розташовано у США та деяких країнах Європи? Від чого залежить розвиток цих центрів в Україні?

ІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Дайте відповіді на запитання

За картою атласу «Машинобудування й металообробка» (кругова діаграма «Галузева структура машинобудування й ме­талообробки») визначте, які галузі машинобудування дають най­більшу частку продукції. Які галузі сучасного машинобудування визначають науково-технічний прогрес? У якій галузі машино­будування є високі технології? Чи є такі галузі в Україні? Яке значення вони мають для економіки країни?

Завдання 4. Трудомісткість і металомісткість у машинобудуванні знаходяться в певній залежності, що зумовлює певне роз­міщення підприємств різних машинобудівних галузей. Скористав­шись наведеними даними і маючи на увазі принципи розміщення, поясніть розміщення таких машинобудівних підприємств:

• Новокраматорський завод (Донецька область) — устаткування для металургії, гірської промисловості, крокуючі екскаватори;

• Харківський авіаційний завод;

• Первомайськ (Миколаївська область) — зрошувальні системи;

• Дніпропетровськ — бурякозбиральні комбайни;

• Івано-Франківськ — приладобудівний завод.

V. Закріплення знань

Завдання 5. 1. Які схеми машинобудування відображають внутрішньогалузеві (ВГ) зв’язки, а які — міжгалузеві?

Приклад

2. Запропонуйте свої приклади внутрішньо- та міжгалузевих зв’язків машинобудування

Завдання 6. З’єднайте стрілками види спеціалізації та назви продукції машинобудування (технологічні процеси).

VI. Контроль та самоперевірка знань

Завдання 81. Позначте правильні відповіді (за атласом).

1. Центри енергетичного машинобудування:

а) Маріуполь;

б) Черкаси;

в) Харків;

г) Лубни.

2. Центри верстатобудування:

а) Бердичів;

б) Бердянськ;

в) Харків;

г) Ніжин.

3. Центри електротехніки:

а) Херсон;

б) Харків;

в) Львів;

г) Тернопіль.

4. Центри приладобудування.

а) Керч;

б) Сєверодонецьк;

в) Вінниця;

г) Івано-Франківськ.

5. Центри автомобілебудування:

а) Кременчук;

б) Луцьк;

в) Донецьк;

г) Каховка.

6. Центри тракторобудування і сільськогосподарського маши­нобудування:

а) Умань;

б) Рівне;

в) Кіровоград;

г) Харків.

7. Центри суднобудування:

а) Севастополь;

б) Миколаїв;

в) Херсон;

г) Євпаторія.

VІІ. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника: параграфи 29,30,31

Шановні учні!

Ви вивчили тему, виконали завдання у зошиті. Пропоную вам до пятниці  (10. 04.) виконати тести, розташовані нижче та надіслати мені відповіді на вайбер за телефоном
+ 380955135743, указав прізвище та ім'я, як повідомлення або у формі смс. Зошити перевірю після виходу з карантину.

Тести з  теми
 « Машинобудування України та світу»

1. Основний регіон виробництва легкових автомобілів

 (зважаючи на закриття ЗАЗ):
а. Західна Україна ; б. Південь; в. Схід
2. Львів, Кам'янське, Черкаси - центри виробництва ...
а. легкових авто; б. автобусів;  в. літаків;  г. військової техніки.

3. Центр виробництва вантажних авто:
а. Львів;  б. Дніпро; в. Кременчук;  г. Запоріжжя.

4. Основна форма організації  виробництва у машинобудуванні:
а. концентрація; б. спеціалізація; в. комбінування; г. кооперування.
5. "Турбоатом" та "Електроважмаш" відносяться до:
а. загального машинобудування; б. транспортного машинобудування;
в. точного машинобудування; г. наукоємного машинобудування.

6. Світове лідерство у галузі літакобудування належить:
а. Росії; б. Китаю; в. США; г. Україні.
7. На що орієнтується розміщення підприємств сільськогосподарського машинобудування?

а. на сировину; б.  на кваліфіковані кадри;
в. на споживача; г. на дешеву робочу силу.

8. Яка з європейських країн є лідером з виробництва легкових автомобілів? 

а. Франція; б. ФРН; в. Великобританія; г. Італія.
9. Яка з країн є лідером світового автомобілебудування?

а. Італія; б. Бразилія; в. Китай; г. ФРН.
10.  Виберіть світових лідерів суднобудування :
а. Китай, Республіка Корея, Японія; б. США, Канада, Греція;
в. ФРН, США; Росія; г. Великобританія, ФРН , США.
11. Декілька відповідей. Які з країн є лідерами світового авіаракетобудування?
а.  США; б. Республіка Корея; в. Франція; г. Китай.

12. Оберіть правильні відповідності ( виробництво   - центр):

А. автомобілебудування                               1. Дніпро

 б. ракетобудування                                       2. Київ

 в. літакобудування                                        3. Миколаїв

 г. суднобудування                                         4. Черкаси.

 Дякую вам.